Притча про вовка і мисливця. Із книги АллатРа

Притча про вовка і мисливця. Із книги АллатРа

«Одного разу вовк вирішив зробити одиночну вилазку, щоб потім похвалитися перед своєю зграєю, що він один ходив полювати на саму людину. В цей же час людина вирішила наодинці податися на полювання, щоб потім похвалитися перед мисливцями, що він сам один ходив добувати вовка. І обоє пішли, вовк і мисливець, і обоє боялися, тремтячи від страху вночі. Обоє зручно влаштувалися на узліссі, притулившись до «теплого дерева». Так і просиділи до світанку, притулившись від страху спиною один до одного, лише тішачи себе думкою, як вони будуть вихвалятися перед своїми, що поодинці ходили полювати. Їм було тепло і затишно, і вони обоє були невимовно раді, що залишилися цілими і неушкодженими. Щасливий був вовк, що не попався мисливцеві, і щасливий був мисливець, що не попався вовкові».

Притчу можна прослухати за посиланням.

Станьте первым!